Ветеранський спорт сьогодні є не лише інструментом фізичної реабілітації, а й важливою складовою соціальної адаптації та психологічного відновлення захисників і захисниць України. У межах реалізації проєкту «Ветеранський спорт: від діалогу до дії» редакція медіа «Вперед» провела інтерв’ю з головою громадської організації «Воля ветеранів» Владиславом Комінським. Ми поговорили про розвиток адаптивного спорту в Роздільнянській громаді. Крім того, ми побували на одному з тренувань з адаптивного спорту — занятті зі стрільби з лука, де учасниками можуть бути не тільки ветерани і ветерпнки, а й члени родини. Про те, як ветерани долучаються до спорту та які можливості відкриваються для них у громаді, —читайте у матеріалі.
Ідея, що народилася серед побратимів
За словами Владислава Камінського, поштовхом до створення громадської організації стали розмови з побратимами, які переконували, що ветеранам потрібен власний простір для спілкування, підтримки та розвитку.
Важливу роль у цьому відіграли представники Одеської громадської організації «Вільні воїни», які поділилися власним досвідом та допомогли зробити перші кроки.
«Саме завдяки їхній підтримці ми створили ГО “Воля ветеранів”. Заснували її разом із дружиною, щоб вона стала своєрідним сімейним колом для ветеранів, ветеранок та їхніх родин», — говорить Владислав Камінський.
ГО «Воля ветеранів»: місце підтримки та єдності
Основною метою діяльності організації є об’єднання ветеранів та ветеранок навколо адаптивного спорту й створення дружньої спільноти, де люди можуть знайти підтримку, спілкування та допомогу у вирішенні життєвих викликів після повернення з війни.
За словами Владислава Камінського, адаптація до цивільного життя — складний процес, і пройти його значно легше поруч із людьми, які мають схожий досвід.
Чому адаптивний спорт — це більше, ніж фізична активність
Голова ГО переконаний, що адаптивний спорт не можна розглядати виключно як фізичні тренування. За його словами, це комплексний інструмент психологічного відновлення, соціалізації та повернення людини до активного життя. Владислав Камінський зізнається, що після повернення з фронту і сам не уявляв себе у спорті.
«Я не розумів, що таке адаптивний спорт і навіщо він потрібен. Це той бар’єр, який мають багато ветеранів. Але саме спілкування, підтримка та спорт разом дають дуже хороший результат».
Досвід, який надихає
Ідеї для розвитку ветеранського спорту Владислав Камінський черпає, насамперед, із власної участі у всеукраїнських заходах та змаганнях. Він брав участь у спортивному проєкті «Гарт», організованому за підтримки фонду «Повернись живим», де понад 400 ветеранів та ветеранок змагалися у різних дисциплінах. Там команда, до складу якої входив Владислав, посіла перше місце у баскетболі на кріслах колісних, а також увійшла до п’ятірки найкращих у волейболі сидячи.
Крім цього, він бере участь у різноманітних навчаннях, сертифікаціях та спортивних заходах, присвячених розвитку адаптивного спорту.
Які види спорту вже розвивають у громаді
Нині в Роздільнянській громаді поступово створюють умови для розвитку кількох адаптивних спортивних напрямків.
Першими стали:
- стрільба з лука;
- настільний теніс;
- піклбол;
- інші види спорту, які поступово впроваджуватимуться залежно від зацікавленості ветеранів.
Для цього вже працює інструктор з адаптивних видів спорту, а громадська організація забезпечила перший комплект обладнання для стрільби з лука.
Перші результати вже є
Попри те, що проєкт перебуває лише на початковому етапі розвитку, перші позитивні зміни вже помітні. У громаді працює інструктор, проходять початкові тренування, а кількість охочих долучитися до занять поступово зростає.
Як приклад Владислав Камінський наводить навчання зі стрільби з лука, організовані на рівні області. Якщо спочатку від громади участь брали лише двоє ветеранів, то вже менш ніж за місяць їхня кількість збільшилася вдвічі.
Найскладніше — зробити перший крок
Одним із головних викликів Владислав Камінський називає не відсутність спортивної бази, а психологічний бар’єр самих ветеранів. Багато хто переконаний, що спорт — це вже не для них.
«Людина говорить: “Де я і де спорт?”. Але варто лише один раз прийти та спробувати. Якщо не подобається один вид спорту — можна знайти інший. Головне — зробити цей перший крок».
Ще одним важливим викликом залишається безбар’єрність, адже людям з інвалідністю, отриманою внаслідок війни, не завжди легко дістатися місця проведення тренувань.
Підтримка громади дає результат
Владислав Камінський відзначає, що місцева влада підтримує розвиток адаптивного спорту. Найближчим часом планується закупівля нового інвентарю для стрільби з лука, обладнання для настільного тенісу та подальше розширення спортивної бази.
Крім того, у громаді поступово розвивається реабілітаційний центр, із яким ГО планує тісно співпрацювати, щоб люди, які проходять відновлення, могли одночасно займатися адаптивним спортом.
Попереду — нові можливості
У планах громадської організації — поступове розширення спортивних напрямків, збільшення кількості ветеранів, які братимуть участь у тренуваннях, та співпраця з іншими громадами.
Владислав Камінський переконаний: масштабні зміни не відбуваються миттєво, але системна робота обов’язково дає результат.
Проєкт, який допомагає об’єднувати
Особливе значення для розвитку цього напрямку Владислав Камінський відводить інформаційній роботі та проєкту «Ветеранський спорт: від діалогу до дії». На його думку, саме завдяки поширенню інформації дедалі більше ветеранів дізнаються про можливості, які існують у громаді.
«Без інформації ми нікуди не зможемо рухатися. Якщо людина не знає про такі можливості, вона не прийде. Саме тому цей проєкт є надзвичайно важливим і принесе багато користі».
«Не замикайтеся у собі» — заклик ветерана
До занять уже долучаються ветерани, які нещодавно повернулися до цивільного життя. Серед них — колишній військовослужбовець, молодший лейтенант Володимир Сюмак, списаний зі служби після поранення. Він закликає побратимів не залишатися наодинці зі своїми переживаннями та не боятися відкривати для себе нові можливості.
«Хочу звернутися до всіх військовослужбовців, які списалися по пораненню або з інших причин. У
Роздільній є чудова можливість займатися адаптивними видами спорту. Зараз ми тренуємося зі стрільби з лука — це дуже цікаво. Є й інші види спорту. Не замикайтеся, розвивайтеся, приходьте, долучайтеся. Буде цікаво, буде багато нового і корисного».
Адаптивний спорт у Роздільнянській громаді лише набирає обертів, однак уже сьогодні стає важливим інструментом підтримки ветеранів та ветеранок. Завдяки ініціативі ГО «Воля ветеранів», співпраці з місцевою владою та активній інформаційній роботі у громаді формується простір, де захисники й захисниці можуть не лише відновлювати фізичне здоров’я, а й знаходити однодумців, повертати віру у власні сили та відчувати себе частиною спільноти. І, як переконані самі ветерани, найважливіше — наважитися зробити перший крок.
Матеріал підготовлено за підтримки Української Асоціації Медіа Бізнесу завдяки фінансуванню від Українського Медіа Фонд
